Методичні рекомендації та роз’яснення

КАРТА-СХЕМА
ОСНОВНИХ ВИМОГ, ОБМЕЖЕНЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ  ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» ЗГІДНО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ»

Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) набрав чинності 26.10.2014 та введений в дію 26.04.2015.
Відповідно до Закону, корупція – це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Одними із суб’єктів, на яких поширюються дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права (підпункт "а" пункту 2 частини першої ст. 3) (далі – суб’єкти). Ці особи для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" створена відповідно до Постанови  Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1996 р. N1268, а тому є юридичною особою публічного права.
Запобігання корупції у діяльності юридичних осіб.
Посадові та службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов’язані:
1) не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи;
2) утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи;
3) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи;
4) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про випадки вчинення корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами;
5) невідкладно інформувати посадову особу, відповідальну за запобігання корупції у діяльності юридичної особи, керівника юридичної особи або засновників (учасників) юридичної особи про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Закон встановив обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (ст. 22), щодо одержання подарунків (ст. 23).


 Види обмежень
 
Обмеження щодо використання службового становища Забороняється використовувати вої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав)  для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах (будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях).
Обмеження щодо одержання подарунків
  Забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової) для себе чи близьких  осіб від юридичних або фізичних осіб:
 1) у зв’язку із здійсненням діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави;
 2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні посадової особи.
Можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, вказаних вище, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка (з 01-10.2015р.  -1218 грн. з 11.2015р. - 1378 грн) одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих з одного джерела протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня поточного року (2015 р. - 2436 грн).

 Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
 1) даруються близькими особами (особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта)
  2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Подарунки, одержані як подарунки підприємству, є відповідно державною власністю і передаються підприємству у встановленому порядку.
Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка  та поводження з ними У разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
 1) відмовитися від пропозиції;
 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника та  керівника ВЗПК.
 Якщо особа, на яку поширюються обмеження, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника та уповноваженого на здійснення заходів із запобігання корупції у ВП «Хмельницька АЕС».

 Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником та уповноваженим на здійснення заходів із запобігання корупції у ВП «Хмельницька АЕС».

  Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в підрозділі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

 У випадку наявності сумнівів щодо можливості одержання подарунка, особа  має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.
Порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Закон дає визначення термінів «приватний інтерес», «реальний конфлікт інтересів» та «потенційний конфлікт інтересів».
Так, приватний інтерес – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону, зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у розділі 5 Закону.
Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів  Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
 3) обмеження доступу особи до певної інформації;
 4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
 5) переведення особи на іншу посаду;
 6) звільнення особи.

 Особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику /голові колегіального органу. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав Зобов’язані протягом 30 днів після призначення на посаду передати в управління іншій особі належні підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.
Забороняється передавати в управління належні підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї (особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі)

В одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору та повідомити уповноваженого на здійснення заходів із запобігання корупції у ВП «Хмельницька АЕС» про здійснення передачі.
Подання декларацій суб’єктами декларування  Зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

 Особи, які припиняють діяльність у ВП «Хмельницька АЕС», подають декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

 Особи, які припинили діяльність у ВП «Хмельницька АЕС», зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати декларацію за минулий рік.

Особа, яка претендує на зайняття посади, до призначення на відповідну посаду подає декларацію за минулий рік.

У разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунка в установі банку-нерезидента відповідний суб’єкт декларування зобов’язаний у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство у встановленому ним порядку, із зазначенням номера рахунка і місцезнаходження банку-нерезидента.

  У разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат (>60900 грн) , встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство.
Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.

Правила етичної поведінки визначені у розділі 6 Закону (ст. 37-44), згідно яких:
1. Під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог законодавства  та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
2. Зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
3. Діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
4. Сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові обов’язки, не допускати зловживань та неефективного використання державної власності.
5. Не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень.
6. Незважаючи на приватні інтереси, утримуватись від виконання незаконних рішень чи доручень .
7. Уникати ситуацій та дій, що можуть спричинити конфлікт інтересів.


Відповідальність.
За вчинення корупційних та/або пов’язаних з корупцією правопорушень суб’єкти притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Корупційним правопорушенням визнається діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних та/або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (ст. 59 Закону).
Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.
Адміністративна відповідальність  (Глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена за:


 Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків
(ст. 172-5 КУпАП)
 Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків - тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн.)  до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -  тягне за собою накладення штрафу від двохсот (3400 грн.) до чотирьохсот (6800 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
 Порушення вимог фінансового контролю
(ст. 172-6 КУпАП)
Несвоєчасне подання декларації, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста (1700 грн.)  до трьохсот (5100 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
 Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів
(ст. 172-7 КУпАП)
Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот (3400 грн.) до чотирьохсот (6800 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот (6800 грн.)  до восьмисот (13600 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
 Невжиття заходів щодо протидії корупції
(ст. 172-9 КУпАП)
Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення - штраф від ста двадцяти п’яти (2125 грн.) до двохсот п’ятдесяти (4250 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Та сама дія, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від двісті п’ятидесяти (4250 грн) до чотирьохсот (6800 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність настає в разі:
Згідно примітки до ст. 45 Кримінального кодексу України (далі - КК), корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені частиною другою статті 191, частиною другою статті 262, частиною другою статті 308, частиною другою статті 312, частиною другою статті 313, частиною другою статті 320, частиною першою статті 357, частиною другою статті 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 354, 364, 364 1, 365 2, 368 - 370 цього Кодексу.
Таким чином, основними корупційними злочинами є:


Декларування недостовірної інформації (ст. 366-1)
 Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання суб’єктом декларування декларації - карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364)  Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди (>60900 грн.) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -
карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п'ятдесяти (4250 грн.) до семисот п'ятдесяти (12750 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки (>152250 грн.), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот (8500 грн.) до однієї тисячі (17000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.
Прийняття пропозицій, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368)
 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
карається штрафом від однієї тисячі (17000 грн.) до тисячі п'ятисот (25500 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі (>60900 грн.), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі (>121800 грн.) або вчинене за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі (>304500 грн.) -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.
 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369)  Пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища -
караються штрафом від п'ятисот (8500 грн.) до семисот п'ятдесяти (12750 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років із штрафом від п'ятисот (8500 грн.) до однієї тисячі (17000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, або вчинені за попередньою змовою групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією.

Діяння, передбачені частиною першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою осіб чи її учасником, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої та із спеціальною конфіскацією.
 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 191)  Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, карається штрафом до п'ятдесяти (850 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -
карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені у великих розмірах (>152250 грн.), караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах (>365400 грн.)  або організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
 Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (ст. 354)  Пропозиція (висловлення працівнику підприємства, установи чи організації або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди) чи обіцянка (висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди) працівникові підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особі, яка працює на користь підприємства, установи чи організації (особа, яка виконує роботу або надає послугу відповідно до договору з таким підприємством), надати йому (їй) або третій особі неправомірну вигоду (грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав), а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення працівником будь-яких дій з використанням становища, яке він займає, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи -
караються штрафом від ста (1700 грн.) до двохсот п'ятдесяти  (4250 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот п'ятдесяти (4250 грн.) до п'ятисот (8500 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання працівником підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, або особою, яка працює на користь підприємства, установи чи організації, неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення будь-яких дій з використанням становища, яке займає працівник на підприємстві, в установі чи організації, або у зв'язку з діяльністю особи на користь підприємства, установи чи організації, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи караються штрафом від двохсот п'ятдесяти (4250 грн.)  до п'ятисот (8500 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди (вимога щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів), караються штрафом від п'ятисот (8500 грн.)  до семисот п'ятдесяти (12750 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, із спеціальною конфіскацією.

Особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочин, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона - до отримання з інших джерел інформації про цей злочин органом, службова особа якого згідно із законом наділена правом повідомляти про підозру, - добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку.
 Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (ч. 1 ст. 357) Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до п'ятдесяти (850 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, караються штрафом до сімдесяти (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 312)  Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів караються штрафом до сімдесяти (1190 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах*, а також заволодіння прекурсорами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах*, розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Порушення встановлених правил обігу прекурсорів  (ч. 1 ст. 320)  Порушення встановлених правил зберігання, обліку, відпуску, прекурсорів, призначених для виробництва, караються штрафом до сімдесяти (1190 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони спричинили нестачу прекурсорів у великих розмірах*, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем, караються штрафом від сімдесяти (1190 грн.) до ста двадцяти (2010 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

* Великі та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу:

Назва прекурсору
Великі розміри
Особливо великі розміри
 Ацетонвід 50,0 до 200,0 л200,0 л і більше
 Етиловий ефірвід 20,0 до 200,0 л200,0 л і більше
 Калію перманганатвід 1,0 до 3,0 к3,0 кг і більше
 Сірчана кислотавід 20,0 до 100,0 л
100,0 л і більше
 Соляна кислотавід 20,0 до 100,0 л100,0 л і більше
 Толуолвід 20,0 до 200,0 л200,0 л і більше
 Розчинники, що містять у сукупності не менш як 50 % ацетону, етилового ефіру, метилетилкетону та толуолу*від 50,0 до 200,0 л200,0 л і більше

Цивільно-правова відповідальність суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення

Законодавство не передбачає особливої цивільно-правової відповідальності за корупційні правопорушення, вона настає на загальних підставах. Проте суб’єктом цивільно-правової відповідальності за корупційні правопорушення є спеціальний суб’єкт. Зокрема, як вказувалося вище такими суб’єктами є - посадові особи юридичних осіб публічного права.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України (ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Виходячи з цього, якщо посадова (службова) особа юридичної особи публічного права внаслідок корупційних дій (наприклад, комерційного підкупу) заподіює шкоду інтересам певної особи і ця особа звертається з позовом про відшкодування шкоди, юридична особа повинна відшкодувати громадянинові цю шкоду в установленому законом порядку. При цьому, юридична особа публічного права має право зворотної вимоги до службової особи – заподіювача шкоди (ч. 3 ст. 1191 ЦК України).
Розмір відшкодування встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі наявності спору між сторонами – судом, господарським чи третейським судом. Розмір відшкодування майнової шкоди визначається, як правило, у грошовому виразі, однак відповідно до ст. 22 ЦК України за вимогою особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнову шкоду може бути відшкодовано і в інший спосіб, зокрема, шкоду, завдану майну, може бути відшкодовано в натурі (передання речі того самого роду та тієї самої якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності та справедливості (ст. 23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дисциплінарна відповідальність за корупційні правопорушення

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок – винне, протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні особою покладених на неї посадових обов’язків (порушенні трудової дисципліни), за яке передбачається дисциплінарна відповідальність.
Діяння є дисциплінарним проступком за наявності трьох умов:
-    якщо діяння є протиправним;
-    якщо діяння є винним, тобто вчинене навмисно або з необережності;
-    якщо не виконані або неналежно виконані саме посадові обов’язки.
Дисциплінарний проступок у широкому розумінні визначається як порушення трудової дисципліни. Чинне законодавство не дає визначення поняття «дисципліна». Прийнято вважати, що дисципліну розуміють як точне своєчасне і неухильне дотримання встановлених правовими та іншими соціальними правилами поведінки у державному та суспільному житті. Вона спрямована на підтримку впорядкованості й узгодженості суспільних відносин і забезпечується засобами юридичної відповідальності та механізмами державного та громадського контролю.
Дисциплінарна відповідальність на посадових осіб юридичних осіб публічного права, накладається: 1) у порядку, встановленому законами України; 2) у порядку, встановленому Кодексом законів про працю (далі – КЗпП); 3) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку; 4) на підставі спеціальних положень, чинних у низці галузей управління, зокрема: Кодексу корпоративної етики ДП «НАЕК «Енергоатом», Комплаєнс політики ДП «НАЕК «Енергоатом», Антикорупційної програми ДП «НАЕК «Енергоатом».
Дисциплінарна відповідальність може бути загальною і спеціальною.
Загальна дисциплінарна відповідальність настає на підставі норм КЗпП України і правил внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на переважну більшість працюючих, включаючи сезонних і тимчасових працівників, на яких не поширюється дія статутів і положень про дисципліну та інших спеціальних положень.
Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачена тільки для конкретно визначених категорій працівників на підставі статутів та положень про дисципліну і спеціальних нормативних актів. Вона характеризується спеціальним суб’єктом дисциплінарного проступку, особливим характером дисциплінарного проступку, спеціальними видами дисциплінарних стягнень, особливим порядком накладення та оскарження дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 65 Закону, особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом. Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відсторонений від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.