Протидія корупції: Новини та публікації


01.11.2018
Інформація суб'єктам декларування до чергового етапу подання декларацій

Національне агентство з питань запобігання корупції нагадує, що 01.01.2019 розпочинається черговий етап подання щорічних електронних декларацій за 2018 рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Національне агентство з питань запобігання корупції нагадує, що 01.01.2019 розпочинається черговий етап подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), щорічних електронних декларацій за 2018 рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

У зв’язку з цим Національне агентство надає відповіді на поширені питання при роботі з Реєстром, а також оновлені рекомендації суб’єктам декларування до чергового етапу електронного декларування в Україні. Зазначені матеріали розміщені на веб-сайті Національного агентства у розділах «Декларування», а також «Роз’яснення для суб’єктів декларування».

Звертаємо Вашу увагу також на те, що 07.11.2018 набирає чинності Закон України «Про електронні довірчі послуги», а Закон України «Про електронний цифровий підпис» втрачає чинність. Будь ласка, враховуйте це при отриманні послуг електронного цифрового підпису.

Завчасно підготувавшись до чергового етапу електронного декларування в Україні, Ви полегшите собі роботу з Реєстром.


24.10.2018
Хто такі посадові особи юридичної особи публічного права

Олег Поліщук
Директор центру із запобігання і протидії корупції – радник президента ДП НАЕК "Енергоатом", уповноважений з виконання Антикорупційної програми

14 жовтня 2014 року році було прийнято Закон України "Про запобігання корупції". Закон не є досконалим, про що було вказано багатьма правниками одразу після його прийняття.

14 жовтня 2014 року році було прийнято Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон) який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила усунення наслідків корупційних порушень. Відповідно до Перехідних положень цього Закону він почав діяти у квітні 2015. Тобто, наразі історія юридичної дії даного Закону становить вже майже 3,5 роки, що дає можливість проаналізувати існуючі проблеми вже не шляхом теоретичного моделювання, а через дослідження конкретних явищ, правозастосовних практик, узагальнивши отриманий результат.

Закон не є досконалим, про що було вказано багатьма правниками одразу  після його прийняття. Водночас, його важливість для регулювання суспільних відносин, а також очікуваний позитивний вплив на подальший розвиток суспільства, змушують нас більш глибоко зануритись в його сутність, спробувати з’ясувати його логіку і дух. Вперше на законодавчому рівні формалізується поняття «корупція», визначаються корупційні правопорушення і правопорушення пов’язані з корупцією, запроваджується відповідальність за їх вчинення. Законом визначається, що за корупційні правопорушення в залежності від наслідків застосовуються дисциплінарна, цивільна і кримінальна відповідальність. За правопорушення пов’язані з корупцією застосовується дисциплінарна і адміністративна відповідальність.
Читайте также
На прицеле у Путина. Кому угрожают российские санкции
Крепкий цитрус. Оболонь и ППБ повздорили из-за тяжелого лимонада
Совет миллионеров. Куда вкладывать деньги на пороге рецессии

За роки новітньої історії України, корупція пронизала всі щаблі суспільних відносин, проникла у всі соціальні групи, завдала колосальної шкоди суспільству, його розвитку, устоям держави, державним інституціям і без перебільшення стала загрозою для формування українського демократичного суспільства. Корупція повністю домінує в політичній сфері, але так само існує і в побутовій сфері. Тому регулюючі механізми Закону стосуються всіх ланок суспільних відносин від самого низу до самого верху. Зважаючи на серйозні санкції які можуть наступити для особи за порушення антикорупційного законодавства необхідно чітко визначити суб’єктів на яких поширює дію Закон.

Однією із існуючих проблем, які виникають при визначенні кола осіб на яких поширює дію Закон є визначення посадової особи юридичної особи публічного права. Частиною 2 статті 81 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права створюється на підставі розпорядчого акту Президента, органу державної влади чи місцевого самоврядування. Таким чином, до юридичних осіб публічного права відносяться і всі державні підприємства, оскільки створені на підставі розпорядчого акту органу державної влади. Розглянемо особливості визначення посадових осіб юридичної особи публічного права саме на прикладі державного підприємства, як найбільшому різновиді юридичної особи публічного права.

Відповідно до ст.3 Закону суб’єктами на яких поширюється його дія є в тому числі і посадові особи юридичної особи публічного права, в тому числі і посадові особи державного підприємства. В самому Законі відсутня правова дефініція поняття «посадова особа юридичної  особи публічного права». Відсутнє таке визначення і в інших законах України. Водночас, Закон покладає суттєві заборони, обмеження і обов’язки на посадових осіб юридичних осіб публічного права прирівнюючи їх до осіб уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування. Згідно з приписами Закону посадові особи юридичних осіб публічного права мають суттєві обмеження в таких питання як отримання подарунків, спільній роботі з близькими особами, володінні корпоративними правами тощо. В разі виникнення потенційного чи реального конфлікту інтересів посадова особа юридичної особи публічного права зобов’язана негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника і вжити заходів визначених Законом для його врегулювання. Посадова особа юридичної особи публічного права зобов’язана подавати електронну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і фактично постійно перебуває у стані фінансового моніторингу з боку держави. За невиконання чи несвоєчасне виконання встановлених обмежень, заборон і обов’язків суб’єкт відповідальності в залежності від вчиненого правопорушення може бути притягнутий до дисциплінарної, цивільної, адміністративної і кримінальної відповідальності.

11 серпня 2016 року Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) надало Роз’яснення щодо застосування окремих положень  Закону стосовно заходів фінансового контролю і затвердив їх своїм рішенням №3. Відповідно до п.3 даного Роз’яснення під «посадовими особами юридичних осіб публічного права» (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника. Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо. Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Слід зазначити, що працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні, виробничі (водій, швачка тощо) або технічні (друкарка, охоронник, оператор котельні тощо) функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями, вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки. Працівники патронатних служб, інші працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування, можуть відноситися до посадових та службових осіб відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону за умови відповідності зазначеним вище характеристикам. При цьому, у цілях визначення суб’єктів декларування, згідно із Законом, слід застосовувати вужче тлумачення і вважати службовими, посадовими особами – суб’єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов’язки на постійній основі. Наприклад, наявність у посадовій інструкції працівника (спеціаліста, головного спеціаліста тощо) положення про те, що він може виконувати певні додаткові організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки на час відсутності керівника структурного підрозділу не є достатнім для того, щоб вважати такого працівника посадовою чи службовою особою, яка є суб’єктом декларування відповідно до Закону. Цей висновок не змінюється навіть в разі фактичного виконання таких обов'язків упродовж звітного періоду. Тобто в разі тимчасового виконання працівником організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на час відсутності керівника підрозділу у звітному періоді у нього не виникає обов'язок подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за цей період.

Зазначене Роз’яснення неодноразово критикувалося окремими фахівцями, з посиланням на те, що ст. 11 Закону НАЗК надано повноваження надавати роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу щодо застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, у ст. 11 ЗУ «Про запобігання корупції» відсутні повноваження Національного агентства з питань запобігання  корупції надавати роз’яснення з питань фінансового контролю. Водночас, відповідно до ч.1 ст.4 Закону НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує  державну антикорупційну політику. А тому, при формуванні антикорупційної державної політики НАЗК може надавати рекомендації, консультації чи конкретизації з будь-яких питань запобігання корупції, при цьому не створюючи нових норм права, а лише уточнюючи їх. Звичайно, дані консультації, рекомендації чи конкретизації не мають імперативної сили, водночас, за відсутності чітких визначень їх доцільно застосовувати.

Ряд правників заперечують цю очевидну об’єктивну реальність і стверджують, що при визначенні кола посадових осіб державного підприємства слід керуватися виключно ч.3 ст.65 Господарського кодексу України. Відповідно до даної норми для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Чи є така конструкція правової норми достатньою щоб визначити коло посадових осіб юридичних осіб публічного права з точки зору застосування відносно них антикорупційного законодавства? Для відповіді на це питання проаналізуємо правові норми Господарського кодексу України.

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. Тобто, зазначений документ жодним чином не регулює питання запобігання корупції.

В  ст.65 Господарського кодексу України відсутнє визначення поняття «посадова  особа», а лише вказано, перелік осіб які у цілях управління підприємством є посадовими: керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради, виконавчого органу та інших органів управління  підприємства відповідно до статуту. Як у спеціальному так і у загальному законодавстві немає визначення «посадова особа юридичної особи публічного права». Тому тут не може діяти формула застосування загального законодавства у відповідній сфері, через відсутність врегулювання у спеціальному законодавстві яке її регулює .

Частина 3 ст. 65 Господарського кодексу України була прийнята у червні 2016 року шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності» №1405 – VIII. Саме цим законопроектом передбачалися зміни до управління державними підприємствами шляхом створення незалежних наглядових рад.

У зв’язку з цим, в березні 2017 року в п. а) ч.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» були внесені зміни, де до суб’єктів на яких поширює дію Закон крім посадових осіб юридичних осіб публічного права додали ще й осіб, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку. Тобто, законодавець відокремив, посадових осіб юридичної особи публічного права і членів наглядових рад державних банків та державних підприємств. Але і ті і інші є суб’єктами на яких поширює дію Закон.

І останнє. Чи не найефективнішим механізмом зменшення рівня корупції в будь-якому середовищі є визначення корупційних ризиків і запровадження заходів з їх усунення. В Законі вказано, що ця робота повинна відбуватися постійно. Ідентифікація корупційних ризиків і впровадження заходів з їх усунення є найефективнішим превентивним антикорупційним механізмом. А тепер уявімо, що посадових осіб юридичних осіб публічного права почнуть визначати шляхом внесення їх переліку в Статут підприємства, установи чи організації. Тобто, не посада, задачі та функції посадовця стають визначальними при з’ясуванні його правового статусу, а лише знаходження його посади в Статуті. Є посада в Статуті – посадова особа, нема посади в Статуті не посадова особа. Очевидно, що такий підхід повністю суперечить Закону «Про запобігання корупції», бо створює глобальний корупційний ризик і фактично нівелює будь-яку превентивну антикорупційну систему, а тому для цілей реалізації Закону не може бути застосований.

На сьогодні така позиція повністю підтверджується практикою Апеляційних судів різних областей які розглядали справи про адміністративні правопорушення за порушення норм фінансового контролю і порушення норм про врегулювання конфлікту інтересів. В даній категорії справ постанова апеляційної інстанції є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає, а тому можна вже говорити про сталу практику правозастосування в цьому питанні.

09.10.2017 Апеляційний суд міста Києва в судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу скаржника у справі №761/20815/17 І прийшов до висновку, що начальник відділу державного підприємства яке є юридичною особою публічного права є посадовою особою даного підприємства і на неї покладено обов’язок в тому числі і своєчасно подавати електронні декларації. Причому, в апеляційній скарзі скаржник посилався на той факт, що згідно до Статуту його підприємства, посада начальника відділу не входить до переліку посад які займають посадові особи, а відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України лише Статут визначає посадових осіб. Водночас, суд не прийняв до уваги зазначені доводи: «Таким чином, ОСОБА_3, обіймаючи посаду начальника відділу Державного підприємства, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб'єктом відповідальності, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 даного Закону, пункту 2 частини першої Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 №958/29088 зі змінами, внесеними згідно з рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18.08.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.2016 № 1153/29283, несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію за 2016 рік поза межами строку, визначеного Рішенням НАЗК, тобто 31.05.2017 року, у зв`язку із чим в її діях вбачаються ознаки адміністративного корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доводи захисника Шила Є.П. та ОСОБА_3 про те, що вона не є посадовою особою юридичної особи публічного права, а відтак суб`єктом електронного декларування, є необгрунтованими. В силу своїх посадових обов`язків, як начальника відділу Дирекції  Державного підприємства, вона виконувала організаційно-розпорядчі функції (обов`язки). Наведене підтверджується роз`ясненнями НАЗК від 11 серпня 2016 року».

10 травня 2018 року Апеляційний суд Запорізької області розглянув апеляційну скаргу скаржника у справі №33/778/263/18 і визнав головного інспектора відокремленого підрозділу державного підприємства посадовою особою юридичної особи публічного права. Причому, позиція захисту також базувалась на тому, що суб’єкт вчинення правопорушення насправді не є суб’єктом такого правопорушення, оскільки він не є посадовою особою державного підприємства. В апеляційній скарзі зокрема зазначалось: «особа яка займає посаду головного інспектора відокремленого підрозділу державного підприємства не відноситься до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Наявність у певної посадової особи лише організаційно-розпорядчих та/або організаційно повноважень які можуть застосовуватись нею виключно у межах очолюваного структурного підрозділу не дають підстав для висновку, що така особа може прирівнюватись до осіб уповноважених на виконання функцій держави».

Суд відхилив апеляційну скаргу і залишив без змін постанову суду першої інстанції який визнав винною посадову особу державного підприємства за вчинення дій в стані реального конфлікту інтересів. В обґрунтуванні прийнятого рішення суд зокрема зазначив: «відповідно до посадової інструкції головного інспектора, останній є посадовою особою державного підприємства, має у підпорядкуванні підлеглих та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Головний інспектор зобов’язаний виконувати функції, характерні для професійної групи керівників вищої ланки управління». У сфері адміністративного управління, забезпечення безпеки, управління матеріальними та трудовими ресурсами, управління економікою та фінансами».

Таким чином, як ми бачимо, що  і в цій справі суд аналізує повноваження, функції  та посадові обов’язки, а не наявність чи відсутність даної посади у Статуті підприємства.

10.09.2018 Апеляційний суд Донецької області розглядаючи справу №233/3656/18 визнав посадовою особою юридичної особи публічного права технічного директора комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго». В даній справі відсутні посилання на Статут і відсутній будь-який взаємозвязок який визначає головного інженера посадовою особою через те, що посада останнього зазначена в Статуті.

21.09.2018 Апеляційний суд Одеської області розглядаючи справу № 522/2421/18 визнав посадовою особою юридичної особи публічного права на посаді начальника виробничого підрозділу служби матеріально-технічного забезпечення Одеського головного матеріально-технічного складу Регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». В даній справі теж жодних згадувань про Статут, лише аналіз повноважень та функціоналу начальника виробничого підрозділу матеріально-технічного складу.

21.03.2018 Нетішинський міський суд Хмельницької області виніс обвинувальний вирок, відповідно до якого визнав винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 366-1 (Декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України за умисне неподання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру відокремленого підрозділу державного підприємства. Обґрунтовуючи обвинувальний вирок суд зокрема зазначив: «відповідно до посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру ВП Державного підприємства ОСОБА_2 виконував завдання, покладені на відділ, а саме: організаційного забезпечення навчання персоналу в навчально-технічному центрі, на робочих місцях у структурних підрозділах і спеціалізованих навчальних закладах за межами ВП Державного підприємства; забезпечення функціонування системи документування підготовки персоналу і складання відповідної звітної документації; керував діяльністю групи супроводу навчання (ГНС) на ВП ,групи супроводу навчання (ГНС) за межами ВП, що входять до складу підпорядкованого йому відділу щодо виконання покладених на них функцій. Таким чином, відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі функції, а саме керівництво окремою ділянкою роботи на ВП Державного підприємства та відповідно суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»». Начальника відділу було призначене покарання у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500( сорок дві тисячі п'ятсот ) грн., з позбавленням права обіймати посади з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік.

Посадові особи юридичних осіб публічного права дедалі частіше стають суб’єктами адміністративних правопорушень. В єдиному реєстрі судових рішень щодня збільшується кількість судових актів, де суди їх визнають винними і накладають стягнення. В переважній більшості мова йде про адміністративні правопорушення передбачені ст. 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) і ст. 172-7 (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) Кодексу України про адміністративні правопорушення.  Відповідно до існуючої судової практики суди визнають посадовими особами публічного права начальників секторів, відділів, управлінь, дирекцій, цехів,  майстрів дільниць, лісничих, заступників директорів, директорів, генеральних директорів, бухгалтерів і головних бухгалтерів тощо, тобто працівників які займають посади, працюють в юридичній особі публічного права та виконують організаційно-розпорядчі чи/або адміністративно-господарські функції або обов’язки.

27.08.2018
Роз’яснення стосовно застосування вимог законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав і застосування обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища

Дирекція із запобігання і протидії корупції НАЕК «Енергоатом» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою отримання роз’яснення стосовно застосування вимог законодавства щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав і застосування обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища.

Так, згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, зобов’язані протягом 30 днів після призначення на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. При цьому, в законодавстві не визначено чи зобов’язані вказані посадові особи передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права, у разі якщо вони були призначені на посаду до встановлення у законодавстві відповідного обов’язку.

Листом від 19.06.2018 № 31-11/27025/18 Національне агентство роз’яснило, що факт наявності корпоративних прав у тій самій сфері або суміжних, в якій посадова особа виконує свої службові повноваження, свідчить про наявність в такої посадової особи приватного інтересу, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, що утворюватиме потенційний конфлікт інтересів. При цьому, така ситуація може призводити до виникнення у відповідної посадової особи реального конфлікту інтересів.

А тому з метою врегулювання потенційного та/або реального конфлікту інтересів необхідними діями посадової особи може бути передача з урахуванням вимог статті 36 Закону в управління іншій особі (крім членів сім’ї) належних підприємств та корпоративних прав (навіть якщо особа була призначена на посаду до встановлення в законодавстві відповідно обов’язку).

При цьому, Національне агентство наголосило, що за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку (частина перша статті 65 Закону).

Крім того, Національне агентство вказало, що у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття посадовими особами юридичних осіб публічного права неправомірних рішень, порушення ними обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища розглядається з точки зору наявності ознак такого кримінального правопорушення, як зловживання службовим становищем, відповідальність за яке передбачено статтею 364 Кримінального кодексу України.

12.04.2018
Завершено черговий етап подання е-декларацій

На ВП «Хмельницька АЕС» успішно завершився черговий етап подання Е-декларацій.

31 березня 2018 року завершився черговий етап подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».

За результатами здійснення контролю щодо своєчасності подання декларацій відповідно до ст. 49 Закону, відділом запобігання та протидії корупції ВП ХАЕС  встановлено що всі 643 працівники нашого підприємства, які є суб’єктами декларування, вчасно подали щорічні декларації за 2017 рік.
13.02.2018
Завершення терміну дії  ЕЦП та зміна e-mail  -  найчастіші питання, що надходять до оперативного штабу допомоги суб’єктам декларування

Під час роботи оперативного штабу Національного агентства з питань запобігання корупції для допомоги суб’єктам декларування з’ясувалося, що серед  найчастіше запитуваної інформації є питання щодо дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) та зміни електронної поштової скриньки (e-mail).


Під час роботи оперативного штабу Національного агентства з питань запобігання корупції для допомоги суб’єктам декларування з’ясувалося, що серед  найчастіше запитуваної інформації є питання щодо дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) та зміни електронної поштової скриньки (e-mail).

Зокрема, декларантів цікавить які заходи вжити у разі завершення терміну дії електронного цифрового підпису (ЕЦП), його втрати або зміни, що робити, якщо забули пароль від електронної поштової скриньки або змінили її на іншу тощо.    

Звертаємо увагу, покрокові інструкції щодо зміни ЕЦП та e-mail розміщені на сайті Національного агентства за посиланнями:

    https://nazk.gov.ua/rekomendaciyi-do-chergovogo-etapu-elektronnogo-deklaruvannya;
    https://nazk.gov.ua/rekomendaciyi-pry-roboti-z-yedynym-derzhavnym-reyestrom-deklaraciy.

Тож, у випадку, якщо Ви змінили електронну поштову скриньку слід здійснити такі дії:

    авторизуватися в Реєстрі за адресою: https://portal.nazk.gov.ua/ за допомогою  власного електронного цифрового підпису;
    перейти у вкладку «Мій профіль»;
    натиснути кнопку «Змінити контактні дані»;
    у полі «Новий E-mail» вказати нову поштову скриньку та натиснути кнопку «Змінити E-mail»;
    перейти за посиланням у листі, що надійде на нову поштову скриньку («Зміна E-mail | Єдиний державний реєстр декларацій»);
    повторно здійснити вхід у Ваш персональний кабінет та перевірити вкладку «Мій профіль».

У полі «E-mail» повинна бути зазначена вже змінена електронна поштова скринька. Звертаємо увагу! Для зміни електронної поштової скриньки у Вашому персональному кабінеті Реєстру не потрібно отримувати новий ЕЦП.

Якщо, змінивши електронну поштову скриньку, Ви отримали новий ЕЦП, Вам слід:

    з нової електронної поштової скриньки написати лист на адресу електронної пошти support@nazk.gov.ua. У темі листа зазначити: змінено ЕЦП та e-mail. У тексті листа зазначити Ваше П.І.Б., ідентифікаційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та правильну (нову) адресу персональної електронної поштової скриньки;
    виконати дії, зазначені в інструкції, яку Ви отримаєте на вказаний Вами е-mail.

Через де-який час здійсніть спробу входу до Реєстру з новим ЕЦП (не очікуючи підтвердження змін на пошту).

Якщо Ви отримали новий ЕЦП, при цьому не змінюючи електронну поштову скриньку, слід здійснити такі дії:

    натиснути кнопку «Я загубив/змінив свій приватний ключ» на сторінці входу до Реєстру;
    ввести електронну поштову скриньку, вказану під час реєстрації;
    перейти до поштової скриньки;
    перейти за посиланням;
    обрати АЦСК, в якому отримано новий електронний цифровий підпис;
    обирати файл приватного ключа ЕЦП та  вказати пароль приватного ключа;
    натиснути кнопку «Змінити ЕЦП».

Через деякий час здійсніть вхід до Реєстру, не очікуючи підтвердження зміни ЄЦП на пошту.

У разі виникнення додаткових питань технічного характеру просимо звертатись листом на електронну поштову скриньку Національного агентства support@nazk.gov.ua або за телефоном +38(044)200-06-62.

Також звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до Указу Президента України від 15.05.2017 №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» доступ до окремих поштових серверів у домені .ru обмежений.

У зв’язку з цим для роботи з Реєстром (отримання повідомлень, підтвердження зміни електронного цифрового підпису тощо) слід використовувати поштові скриньки, які не підпадають під зазначені обмеження (наприклад: ukr.net, i.ua, email.ua, gmail.com тощо).

Нагадаємо, оперативний штаб створено у Національному агентстві з метою надання консультацій з питань подання електронних декларацій. Звернутись до штабу можна за телефонами +38(044)200-06-63, +38(044)200-06-64, +38(044)200-06-65, +38(044)200-06-62 або завітати особисто за адресою: м.  Київ, бульвар Дружби народів, 28, каб.105.

Штаб продовжить свою роботу до 1 квітня цього року.
https://nazk.gov.ua/news/zavershennya-terminu-diyi-ecp-ta-zmina-e-mail-naychastishi-pytannya-shcho-nadhodyat-do


04.01.2018


З нового року розпочинається черговий етап е-декларування!

З 1 січня 2018 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік. Відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, яку визначає Національне агентств

Ознайомитись з тим, що необхідно зробити декларанту, можна на сторінці Національного агентства з питань запобігання коруації:
https://nazk.gov.ua/news/z-novogo-roku-rozpochynayetsya-chergovyy-etap-e-deklaruvannya

04.01.2018

До уваги суб’єктів декларування!

1 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», положеннями якого було встановлено новий розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи: з 1 січня 2018 року – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня (ст. 7 вказаного Закону).

Таким чином, з 01 січня 2018 року для посадових осіб Компанії обов’язок повідомляти про суттєві зміни у майновому стані виникає у разі отримання доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, тобто 88 100 грн.

Поряд з цим, нагадуємо, що посадові особи Компанії зобов'язані подати до 1 квітня декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), шляхом заповнення її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

При цьому, звертаємо увагу суб’єктів декларування, що при заповнені декларації за 2017 рік, необхідно користуватися розміром прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня звітного року, – тобто 1600 грн.

Додатково зазначаємо, що правила заповнення декларації розміщенні на офіційному веб-сайті Компанії

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/compliance/anticorruption/articles/46310-pravila_zapovnennya_deklaratc_za__rk/, http://www.energoatom.kiev.ua/ru/compliance/anticorruption/46283-elektronne_deklaruvannya_z__schnya__roku_onovleno/
.

Радимо також скоротитися Роз’ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю https://nazk.gov.ua/sites/default/files/roz_yasnennya_20.03.17_docx.docx.pdf

Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції підготовлено відео-курс з роз'ясненнями щодо заповнення е-декларацій за розділами, який можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/playlist?list=PLQCyS3bbFoFeuoklIgRpc4vmWf3R7aJnk.

В Компанії також організовано роботу щодо отримання електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) для всіх бажаючих працівників ДП «НАЕК «Енергоатом».

В той же час, посадові особи можуть самостійно звернутися до центрів сертифікації ключів (http://nazk.gov.ua/sites/default/files/stan_sumisnosti_zasobiv_ecp.pdf). Наприклад, безоплатно отримати ЕЦП можна особисто на сайті Приватбанку (https://www.privat24.ua/#login) за таким алгоритмом: https://www.youtube.com/watch?v=p6SQHdfy4RY.

Звертаємо Вашу увагу, що після отримання нового ЕЦП необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру https://portal.nazk.gov.ua і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» потрібно вказати електронну поштову скриньку, з якою зареєстрований декларант  в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна ЕЦП/ ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ». Для зміни ЕЦП необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати акредитований центр сертифікації ключів, в якому був отриманий новий ЕЦП, обрати файл нового ЕЦП, вказати пароль від нового ЕЦП та натиснути кнопку «Змінити ЕЦП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд поданої заявки. Заявки на зміну ЕЦП розглядаються протягом 1 доби у робочий час.

Також, зазначаємо, що одним із розділів декларації є розділ «Доходи, у тому числі подарунки», в якому суб’єкту декларування необхідно вказати отриманий (нарахований) дохід у звітному році. Для заповнення цього розділу рекомендується використовувати дані Державної фіскальної служби України. З цього приводу зазначаємо, що суб’єкт декларування має можливість отримати відомості про свої доходи он-лайн на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України створивши та направивши відповідний запит в розділі «Подання заяв, запитів для отримання інформації» особистого кабінету. Допоможе Вам в цьому відео, розміщене на офіційному веб-сайті підприємства http://www.energoatom.kiev.ua/ru/compliance/anticorruption/articles/46464-poluchenie_svedeniyi_o_dohodah_dlya_zapolneniya_deklaratcii/.

Новини та публікації 2017 року